Маленький політичний лікнеп.
Не має жодної різниці, чи блокадники "раніше судімие". Чи є вони "агентами Кремля". Чи "взяла "Самопоміч" гроші і чи торгується вона за посади. Чи "...кинули хлопців напризволяще Семен та Володька". Чи економічно обґрунтована торгівля з ОРДЛО.
Важливо лише одне - великої частині народу не подобається розгін.
У ці хвилини у Слов'янську.
І торгівля з - .
А саме народ дає легітимність владі.
І ось ця влада вирішила, що у неї достатньо легітимності, щоб нічого народу не пояснювати, перед народом не звітувати, а просто надіслати ментів знову бити мітингувальників.
Але, в Україні так більше неможна. З 18 лютого 2014 року не можна.
Влада, яка так робить, стримко розпочінає втрачати легітимність та лояльність.
І останні ілюзії щодо неї.
2. В політиці не має ніякого значення - правий ти, або ні, моральний, або аморальний.
Важливо - чи достатньо ти сильний для того, щоб зробити те, що бажаєш.
Наши гавріки вирішили силою нав'язати народу те, що йому не подобається.
Це рішення. Воно прийняте. Перші заходи щодо нав'язування відбулися.
Є перша реакція народу.
Я сам люблю підкреслювати, що іноді треба не зважати на те, що "...народу не подобається".
Що, народ може помилятися.
Що іноді народ треба вести залізною рукою попри його "...не подобається".
Але. У такому випадку до політики повертається мораль.
І прискипливо питає:
- Примушував? А задля чого?.,
-----
Звісно, є народ, якому подобається побиття митингувалтників.
Який підтримує владу у цій справі.
Три роки тому такий народ також був.
Але, зо вчорашнього дня, стримке поширення думки "ці такі самі, як і попередні", вже не зупинити.
Ситуація настільки крихка, що негайно повилазили усі застаріли конфлікти - і народ пішов до місцевих ОДА.
Вся ситуація досі трималася лише на згоді народу терпіти цих, доки війна.
І тут наші "розганяльщіки" вирішили, що їм можна. Що вони достатньо сильні.
Розпочинається гра сил.
Неквапливо, як завжди в Україні.
Цього разу вже не пробачать.
Пішов зворотній відлик.
Я не знаю, як довго, та у яких саме формах буде розвиватися делегітимація тимчасово правлячих, але цього разу вже не пробачать.
У цій країні не можна ментам бити митингувальників.
Саме тому, ми не Росія.
І Росії тут не буде.
Олексій Арестович