1. Читайте з чітко поставленою метоюПеред початком будь-якого читання задавайтеся питанням, з якою метою ви беретеся за читання – просто щоб зрозуміти основні ідеї або вам необхідно знати багато подробиць? Не варто з трепетом ставитися до кожного слова у всіх текстах. Існує безліч причин для читання, але мало хто змінює свої прийоми, щоб привести їх у відповідність з метою. Дуже важливо розуміти, що хороше читання не просто більш швидке, а ще й більш продумане, коли ви знаєте, де можна збільшити, а де зменшити швидкість, що читати, а що пропустити.
Ви можете читати детектив або роман для власного задоволення. Вашою метою точно не буде написання контрольної за підсумками, а просто занурення в сюжет і насолоду процесом читання.
У вас немає необхідності щось запам’ятовувати, якщо ви цього не хочете. З іншого боку, ви можете займатися бізнесом, переглядати звіти, читати довгі електронні листи від клієнтів, причому деякі з цих матеріалів будуть важливими, а інші – частиною повсякденної рутинної роботи. Можливо, ви переглядаєте безліч книг і журналів, щоб знайти підкріплення положень, які хочете включити в доповідь або звіт. Існує величезна кількість причин для читання, тому потрібно використовувати різні підходи до роботи з різними матеріалами.
Є наступні п’ять рівнів вилучення інформації при читанні:
Головна думка, чи основна ідея книги.
Основна ідея кожного розділу.
Основна ідея кожного підрозділу всередині глави.
Основні ідеї більшості абзаців.
Подробиці кожного абзацу (запам’ятовування).
Необхідно розуміти, що дуже важливим рівнем добування інформації з книги стає просто вміння дізнатися, які теми порушені в ній, іншими словами, зрозуміти, чи міститься в матеріалі інформація, яку ви шукаєте з певної теми. Ви не можете вивчити все, що читаєте, та й ніхто не може цього від вас очікувати. При постановці мети при будь-якому читанні ваше завдання частково полягає саме в тому, щоб визначити, чи хочете ви щось вивчити з цього матеріалу або просто дізнатися, яка інформація міститься в книзі.
Пам’ятайте: будь-який розумний підхід завжди краще, ніж дії навмання. Його результатом стає не тільки більш якісне навчання, а й скорочення часу, що витрачається на читання.
2. Робіть попередній перегляд
Насправді ви дійсно можете досягти мети після хорошого двадцяти-тридцятихвилинного попереднього перегляду. Можливо, вам необхідно більше інформації, в такому випадку вам варто продовжити і виконати попередній перегляд кожного розділу або прочитати першу і останню глави і зробити попередній перегляд всіх інших. Універсального підходу тут немає – ви повинні це визначити самі.
Знайдіть ознаки, що допомагають зрозуміти структуру матеріалу, такі як виділені жирним шрифтом підзаголовки, збільшені інтервали між абзацами, сигнальні слова ( «спочатку», «потім» і т. п.). Вступна та підсумовує частини, питання в кінці тексту. Поки ви будете це робити, подумайте, як ви розіб’єте матеріал на частини. Чи будете ви читати його по абзацах? Або сторінками? Чи можете ви (якщо це входить в вашу мету) прочитати всю главу або розділ цілком?
3. Прийміть рішення запам’ятати ідеї з книги до початку читання
Щоб добре запам’ятати прочитане, обов’язково потрібно прийняти рішення про це до того, як приступити до читання цієї інформації. Це означає, що ви повинні ретельно підходити до запам’ятовування матеріалу. Буде кілька необачно вирішити запам’ятати всю книгу, перш ніж ви почнете її читати. Багато досліджень довели, що, коли за роботою з текстом слід спроба згадати прочитану інформацію у письмовій або усній формі, ефективність навчання істотно зростає.
В одному з експериментів випробовувані були довільним чином розділені на дві групи, і їм всім було запропоновано прочитати один і той же матеріал за однаковий час. Учасники першої групи повинні були розподілити відведений їм час між читанням і спробою згадати прочитану інформацію, друга половина повинна була тільки читати. При тестуванні кращі результати показали ті, хто не тільки читав, а й намагався відтворити прочитане.
Що це означає? Якщо у вас, наприклад, двадцять хвилин для певного тексту, може здатися, що цього часу достатньо лише для того, щоб його прочитати, але занадто мало для запам’ятовування. Однак мудра людина розуміє, що обсяг інформації, яку він зможе відтворити пізніше, витративши всі відведені йому двадцять хвилин тільки на читання, буде менше, ніж якби він витратив лише десять хвилин на читання і десять на те, щоб згадати прочитане, навіть якби він при цьому не встиг прочитати весь матеріал повністю або зробив би це не дуже уважно.
Дуже важливо це розуміти, настільки важливо, що я рекомендую вам ще раз перечитати цей абзац і, так-так! – Спробувати згадати прочитане.
4. Складіть схему запам’ятовування
І нехай вона відображає авторську структуру матеріалу. Наприклад, на ній має бути кількість відгалужень, що відповідає кількості основних розділів. Додайте відгалуження другого рівня, які покажуть, скільки одиниць інформації ви очікуєте запам’ятати після прочитання кожного абзацу або розділу.
Кожен раз, коли ви щось читаєте (як при виконанні багатьох вправ з цього курсу), а після цього малюєте схему запам’ятовування, ви підвищуєте ефективність читання. При цьому дуже висока ймовірність того, що ви зможете запам’ятати більше інформації і утримати її в пам’яті протягом більш тривалого терміну.
Діагональна схема запам’ятовування для тексту про лижний спорт. – Ілюстрація з книги
Це не єдино вірні варіанти складання схем, так як немає правильних і неправильних. Кращий спосіб – це завжди ваш власний, так якщо ви структуруєте матеріал по-своєму, то будете пам’ятати його набагато, набагато довше.
5. Розпочніть відтворення прочитану інформацію своїми словами
Спробуйте відтворити стільки інформації, скільки зможете, незважаючи до тексту. Намалюйте схему вдруге по пам’яті. Чи зуміли ви згадати? Запам’яталили всі відгалуження, що говорять про те, що ви витягли потрібну кількість інформації з прочитаного? Якщо немає, перечитайте розділ заново і знову спробуйте згадати про що читали. Повторюйте це до тих пір, поки не досягнете поставленої мети.
Спробуйте подумки узагальнити весь матеріал, відтворивши в пам’яті все його складові частини, які вивчили, і то, як вони формують єдине ціле.
Цей метод можна застосовувати до читання будь-яких текстів, які вас цікавлять. Можливо, ви читаєте главу, тільки щоб знайти там один чи два фрагмента, і, напевно, для цього достатньо гарного попереднього перегляду. Або, можливо, ви читаєте статтю в журналі виключно для власного задоволення і раптом натрапили на щось, що вам би хотілося запам’ятати. Однак якщо ви не вмієте згадувати інформацію, то навряд чи вона затримається у вас в голові надовго.
6. Встановіть зв’язок між новою і вже відомої інформацією
Останній крок – навчитися встановлювати зв’язки між новою і вже відомої вам інформацією. Це може стати найважливішим етапом з усіх, тому що чим тісніше ви пов’язуєте нову інформацію з уже відомою і важливою для вас, тим легше її запам’ятати. Класичний приклад: запитайте у кого-небудь, що він робив в будь-якої довільно названий день, наприклад 11 березня 1996 року. Швидше за все, він навіть приблизно нічого не згадає, якщо тільки це не був день його народження або якась інша важлива для нього дата. Якщо ви запитаєте, чим людина займалася в день, коли відбулася яка-небудь значуща історична подія, наприклад 11 вересня 2001 року, швидше за все, відчуєте потік спогадів.
Насправд, чим більш значимі зв’язки ви встановите між блоками інформації, тим легше вам буде запам’ятати щось нове. Щоб почати встановлювати зв’язки між новою і вже відомої інформацією, знайдіть між ними спільні риси і відмінності, щоб якось пов’язати тільки що впізнане з попереднім досвідом.
За матеріалами книги «Швидкочитання».
