Просто знайдіть час.
Не вдома, а в кінотеатрі, сплативши ціну квитка. Подивіться. Із дітьми. Із друзями. Це важливо.
Ми маємо знімати і дивитись таке кіно. І щоби колись і про цю війну з Росією, і про усі попередні війни з Росією були зняті наші “Тонкі червоні лінії”, “Порятунки рядового Райана”, “Перл-Харбори”, “Дюнкерки”, “Апокаліпсіси сьогодні”, “Падіння чорних яструбів”, “Останні з могікан”…
Щоби емоція героїзму, болі і радості була зафіксована і донесена мовою кіно нашим дітям і їхнім дітям…
Підіть і подивіться… Якщо квартальский рагулізм не дожер мозок глядача, то зали будуть повні. І, можливо, буде доречно завершення сеансу зафіксувати оплесками вдячності.
І тим, хто спробував передати на екрані війну, і – що набагато важливіше – як данину пам”яті тим, хто був і лишився в ДАПі.
Віталій Гайдукевич
Трейлер: