Це наше перше і останнє спільне фото! Між ними майже 4 роки різниці.

Це 4 роки безмежного кохання, щастя, радості!

Це прокидатися від твоїх смс “доброго раночку.. ” і засинати, слухаючи тебе в телефоні…!

Це, мріяти про щасливу сім’ю і навіть встигнути створити її.

Це щастя дивитись як ти граєшся з синочком, таким любимим.

Це обняти і знати що тебе обнімуть ще міцніше.

Це знати що тебе кохають. Що тебе завжди чекають дома!Це коли можна, про все поговорити, безкінечно слухати чи просто мовчати.

Це знати що є людина, якій довіряєш більше чим собі.

Це коли говориш вже такі дурниці а тобі кажуть “так, ти в мене умнічка”.

Це коли вийти без шапки, і знати точно що через п’ять хвилин тобі задзвонить телефон і ти таке послухаєш про себе)))так-так, відчував що мені холодно!

Це просто бути щасливими, радіти життю, радіти один одному…і навіть на секунду не подумати що може настати кінець!!!

Сьогодні 1 рік…

Це коли знаєш що такого більше ніколи не буде…

Текст і фото з фейсбук-сторінки дружини загиблого Героя – Ксюша Кизило

Андрій Кизило – заступник командира 72 ОМБр, загинув 29 січня 2017 року від осколкового поранення під час бою з російсько-терористичними угрупованнями в промисловій зоні міста Авдіївка.

Посмертно наророджений званням Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (1 лютого 2017) — за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

По смерті у Героя залишилися дружина та 8-місячний син.