Чи випустять завтра імовірного співорганізатора вбивства Юрія Вербицького?
Прочитайте, будь ласка, до кінця.
Двері мікроавтобусу відчинилися і нас силоміць витягли на сніг. «Як тебе звати?», – спитав я незнайомця, котрого разом зі мною тітушки викрали і вивезли у ліс під Києвом.
«Юрій», – відповів він. Це був Юрій Вербицький. За кілька годин він стане першим (зі іншою версією – другим) у Небесній Сотні. Його битимуть і допитуватимуть з тортурами більш жорстоко за його львівський акцент, тому шансів вижити у нього буде менше.
Тітушки викрали нас одразу по нашому прибуттю до Олександрівської лікарні, тому навіть познайомитися ми не встигли. Нас повезли до лісу, витягнули із мікроавтобуса у темінь. Я подумав, що настала наша остання хвилина, і вирішив дізнатися ім’я того, з ким доведеться помирати.
Більше ми з ним і не говорили, нас розділили. Я чув, як його допитують, він, імовірно, чув, як б’ють мене. Він, через важкі травми, так і не зможе вийти з зимового лісу.
Попри те, що це було майже чотири роки тому, деякі моменти такі яскраві, ніби це було зараз.
А зараз 9 фігурантів цієї справи знаходяться у розшуку. Це – далеко не повний склад тієї групи, котра нас викрадала, там було мінімум 5 машин. Усі вони – поза досяжністю українського правосуддя.
І лише один із тих, хто, на думку слідства, причетний до викрадення, зараз знаходиться за гратами. Це – Олександр Волков, давній друг Олексія Чеботарьова, кримінального авторитета часів Януковича, імовірного організатора злочину.
Волков – єдина ланка, котра, виходячи з матеріалів справи, з’єднує безпосередніх учасників того нічного злочину з замовниками. Найбільша, і, мабуть, єдина на сьогодні надія слідства.
Її зараз намагаються ліквідувати. Волков готується вийти. Є інформація, що від Чеботарьова в Апеляційний суд зайшло сто тисяч доларів на забезпечення того рішення, котре дозволить випустити Волкова із-за грат і – далі розділити долю інших 9 утікачів, стати недоступним для вітчизняної Феміди.
Завтра, о 12-15, на Солом’янській площі, 2, буде засідання апеляційного суду (головуючий суддя Паленик).
Чи спрацюють ті сто тисяч, залежить від нас.
Прошу прийти і підтримати честь правосуддя.