Відео. Оркестрова, україномовна версія пісні "Родина" стає супер хітом соц мереж.

Оркестрова, україномовна версія пісні "Родина" з альбому "Не прекращай Мечтать", яка народилась, коли у лютому 2017 року Д.Ш. отримав листа від Катерини Галенко з міста Лисичанськ (Луганська область), у якому був її переклад пісні на українську мову. Пісня набула не тільки нового звучання, але і нового змісту - це погляд на все, що відбувається в Україні очами людини, якої хочуть позбавити її Вітчизни.

Музика - Дмитро Шуров
Текст - Дмитро Шуров, Катерина Галенко
Аранжування оркестру - Дмитро Саратський
Запис - студії Комора, Indie Wonderland, студія ДЫШУ (Київ)
Зведення - Юрій Смаліус
Андрій Павлов, Михайло Білич, Віктор Глибочану, Ігор Завгородній, Анна Мозолевич - скрипка
Наталя Оніщук, Наталя Лінник, Костянтин Кулеба - альт
Владислав Примаков, Ігор Пацовський - віолончель
Марія Киях - флейта
Олександр Піддубний - гобой
Дмитро Пашинський - кларнет

Тобі знайоме почуття спустошення,
Коли ідуть бої без оголошення,
Коли Вітчизну ділять, не спитавши дозволу,
А у душі тепло замінюють морозами.
І ніби ти спортсмен, вже котрий рік не в формі,
Прийшов до тями, опинившись на платформі...
Пульсує в грудях серце посеред самотності,
І вже ось-ось почнеться відлік незворотності...
І ніби до повітря доступ перекрили,
Та через мить ти підірвешся на ворожій міні…
І ніби місто охопила революція:
Скрізь падає каміння, палають вулиці.
А на майданчиках дитячих гуляє вітер,
Порожня гойдалка, там де вчора були діти
І в тиші нелюдській, мов ті скриплячі ґрати,
Луна довічний сум твоєї втрати.

І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я,
Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає.

Тобі знайоме прощавання нескінченне
Коли лиш біль та відчай біжать по твоїх венах…
Квиток в один кінець і ти стоїш на станції
І ледь тримаєшся, щоб не зійти з дистанції.
У голові прокручуєш з життя світлини,
Щоб все запам’ятати до останньої краплини.
І вже нема часу триматись за руки,
І наче мить проносяться години.
А далі потяг їде на шаленій швидкості,
Від рідної землі твоєї долає відстані,
Туди, де з гір зриває ріки водоспадами,
Та крик птахів розлітається по автострадах.
Туди, де ми навік пов’язані з тобою,
Туди, де час ніколи нам не дасть спокою
У цих миттєвостях та їх дрібних частинках,
Ми разом до останньої життєвої сторінки.

І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я,
Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає.