Людмила Зубрицька - професор Києво-Могилянської Академії.
"Постать Міхеіла СААКАШВІЛІ для української політики є неоднозначною. Він ніколи не приховував свої великі політичні амбіції, які не зменшилися навіть після провальної спроби очільництва Одещини. Вони навпаки зросли, як тільки СААКАШВІЛІ потрапив до табору ображених владою, що дозволило знову зіграти вдалу для нього роль опозиціонера, який цього разу вже вболіває за майбутнє України та її народу.
Чому підтримка політика, який поза законом вже у двох державах – Грузії та Україні, невпинно зростає? Як пояснити привабливість цього грузина-варяга, який примусив сприймати себе як «свого» в Україні? Останні події навколо СААКАШВІЛІ актуалізували у масовій свідомості архетип «героїзованого злочинця», який, не зважаючи на свою авантюрну суть, позитивно сприймається і збільшує політичний капітал.
Суть архетипу «героїзованого злочинця»: злочинець приваблює обивателя (стаючи «героєм») тим, що живе в постійних «граничних ситуаціях», ходить по лезу, ризикує і виграє. Характеризується авантюризмом, маргінальністю, зрадливістю, естетичним максималізмом, етичним «хамеліонізмом», неповагою до рутинної, цілепокладаючої активності, індивідуалізмом.
Легітимація злочинності в масовій свідомості є і проявом протесту решти суспільства проти експлуатативної стратегії політичної еліти, і вираженням захоплення «героєм-злочинцем». Під цей архетип підпадають такі літературні герої: Робін Гуд, Зорро, Остап Бендер. Він захоплює своєю девіантною сміливістю, витонченим авантюризмом, винахідливістю, що кидає виклик зашкарублим правилам повсякденності.
У політичній сфері цей архетип використовують, як правило, представники опозиції. Ідеальним прикладом з української політичної практики є образ Юлії ТИМОШЕНКО за часів її ув’язнення, коли архетип «героїзованого злочинця» поєднувався з архетипом «жертви», що посилювало ефект сприйняття у масовій свідомості.
Міхеіл СААКАШВІЛІ в очах громадськості кинув виклик чинній владі, актуалізував архетип «героїзованого злочинця». З одного боку, він злочинець як у Грузії, бо країна вимагає його екстрадиції за зловживання службовим положенням, розтрату бюджетних коштів, рейдерство телеканалу, так і в Україні – позбавлення громадянства, незаконний перетин кордону.
Але якщо всі його злочини подати як політичні переслідування, тоді з’являється «герой», що вболіває за світле майбутнє народу, збираючи під носом у влади численні мітинги. Сублімативні можливості злочинного способу життя особливо приваблюють молодь, яка у девіантній поведінці вбачає прояв своєрідного аристократизму та елітарності. Саме тому СААКАШВІЛІ має таку значну підтримку серед молоді"
Джерело http://short.media/politics/saakashvili-zlochinets-chi-geroi