Мітки: АТО
Його звали Артем.. В березні йому було б 23… Вже не буде ніколи.. Вчора він загинув за Україну
Гори, свічечко, гори, доки ми живі, гори і неси пам’ять про те життя, що обірвалось надто рано.. ТРИ РОКИ, як поховали Олега, нашого сина, брата..
Його звали Мирослав.. Він був сином, братом, воїном.. Сьогодні він загинув за Україну…
Три раза их подавали на награды и бл@ть три раза документы терялись!!! Из-за ранения боец потерял правую ногу. Жена ушла к другому. Миша остался без жилья…
“Леша, у меня нет ноги. Ты это понимаешь?!” – “Ну и что? Главное, что ты выжила. Это настоящее чудо.. Ты должна знать, что я тебя никогда не покину”
– Привіт,кицюнька! Сьогодні нашій бульці 7 місяців, поцілуй їі від мене!Ми виїжджаєм.. зв’язку не буде. Я все ж таки набрала і почула “Он больше не вернется..”
Згадайте нашого Ванюшу.. Сьогодні йому було б 25… Я горда тим, що Ти мене називав Сестрою, горда Тим що в мене такий Брат..
Я загинув ще влітку 2014. Мене поховали в одній труні з моїм командиром.. А я так хотів додому, я приходив у снах до своїх рідних, сподівався і вірив, що мене знайдуть..
