Потерпіла – мама, 90 років. Вже майже не встає. Але для показів підняли, посадили на ліжко. Сидіти їй важко, але вона тримається. Поруч на стільчику ліки.
Запланований її допит по скайпу. Привезти в суд її вже не можливо… А її покази дуже важливі – вона очевидець викрадення сина. В хаті судовий розпорядник, дружина Сергієнка і я (приїхала з Києва – 150 км).
Тривалий час налагоджують зв’язок з судом, бо постійно падає інтернет. Якісь затримки в суді. Година…
Нарешті розпочинаємо. Знову проблеми з інтернетом
– Коли мені вже говорити? Я весь час сьогодні думаю про це… тяжко… вже не можу…
– Зараз почекайте трішки.
Але ні… не сьогодні…
Заява Мельника про відмову від обох адвокатів і залучення третього. Клопотання від нового адвоката про ознайомлення із матеріалами справи і конфіденційне побачення поза межами суду.
Пробуємо пояснити це мамі… І вона розуміє…
– вони чекають поки я помру, да?
…
– але ж не дочекаються, правда? все буде добре і ви будете жити ще сто років всім назло. А я приїду знову.. після Нового Року. Подивимось, що ще вигадають…
Євгенія Закревська
джерело
Суди е, немае суддiв.